туркмени
ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменської РСР.
Туркмени не соромляться своїх традицій, пишаються мовою й одягом, великим братством з іншими народами і зростанням культури (Знання.., 2, 1968, 12);
Кульжан — сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (Тулуб, В степу.., 1964, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туркмени — ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменії. Кульжан – сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- туркмени — -ів, мн. (одн. туркмен, -а, ч.; туркменка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменії. Великий тлумачний словник сучасної мови