туркмени
ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.).
Народ, що становить основне населення Туркменії.
Кульжан – сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туркмени — -ів, мн. (одн. туркмен, -а, ч.; туркменка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- туркмени — ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменської РСР. Туркмени не соромляться своїх традицій, пишаються мовою й одягом, великим братством з іншими народами і зростанням культури (Знання.. Словник української мови в 11 томах