туркмени

туркме́ни

-ів, мн. (одн. туркмен, -а, ч.; туркменка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Туркменії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туркмени — ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменії. Кульжан – сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. туркмени — ТУРКМЕ́НИ, ів, мн. (одн. туркме́н, а, ч.; туркме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Туркменської РСР. Туркмени не соромляться своїх традицій, пишаються мовою й одягом, великим братством з іншими народами і зростанням культури (Знання.. Словник української мови в 11 томах