тюбетейка

ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками — національний головний убір багатьох східних народів.

Кучеряве, буйне волосся випорснуло з-під шовкової тюбетейки (Ле, Міжгір’я, 1953, 95);

Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (Тулуб, В степу.., 1964, 37).

Значення в інших словниках

1. тюбетейка — тюбете́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тюбетейка — ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів. Кучеряве, буйне волосся випорснуло з-під шовкової тюбетейки (Іван Ле); Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. тюбетейка — -и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів.  Великий тлумачний словник сучасної мови