тюбетейка

ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж.

Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів.

Кучеряве, буйне волосся випорснуло з-під шовкової тюбетейки (Іван Ле);

Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. тюбетейка — тюбете́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тюбетейка — -и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тюбетейка — ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками — національний головний убір багатьох східних народів.  Словник української мови в 11 томах