тюбетейка
ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж.
Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів.
Кучеряве, буйне волосся випорснуло з-під шовкової тюбетейки (Іван Ле);
Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюбетейка — тюбете́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тюбетейка — -и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тюбетейка — ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками — національний головний убір багатьох східних народів. Словник української мови в 11 томах