тюбетейка

тюбете́йка

-и, ж.

Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюбетейка — тюбете́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тюбетейка — ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками – національний головний убір багатьох східних народів. Кучеряве, буйне волосся випорснуло з-під шовкової тюбетейки (Іван Ле); Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. тюбетейка — ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, ж. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками — національний головний убір багатьох східних народів. Словник української мови в 11 томах