тягнучий

ТЯ́ГНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до тягну́ти, тягти́;

// у знач. прикм.

Тягнучий гвинт; Тягнучий барабан.

Значення в інших словниках

1. тягнучий — тя́гнучий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тягнучий — ТЯ́ГНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до тягну́ти, тягти́; // у знач. прикм. Тягнучий гвинт; Тягнучий барабан.  Словник української мови у 20 томах
3. тягнучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до тягнути, тягти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови