1. Словник української мови в 11 томах

тягнучий

ТЯ́ГНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до тягну́ти, тягти́;

// у знач. прикм.

Тягнучий гвинт; Тягнучий барабан.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягнучий — тя́гнучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тягнучий — ТЯ́ГНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до тягну́ти, тягти́; // у знач. прикм. Тягнучий гвинт; Тягнучий барабан. Словник української мови у 20 томах
  3. тягнучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до тягнути, тягти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови