1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тягнучий

тя́гнучий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до тягнути, тягти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягнучий — тя́гнучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тягнучий — ТЯ́ГНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до тягну́ти, тягти́; // у знач. прикм. Тягнучий гвинт; Тягнучий барабан. Словник української мови у 20 томах
  3. тягнучий — ТЯ́ГНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до тягну́ти, тягти́; // у знач. прикм. Тягнучий гвинт; Тягнучий барабан. Словник української мови в 11 томах