тяжа

ТЯ́ЖА, і, ж., заст. Тягар.

Вернидуб.. наказав козакам покидати тяжу у воду, а самим плисти через став до окопів (Стар., Облога.., 1961, 55);

Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (Граб., І, 1959, 283).

Значення в інших словниках

1. тяжа — тя́жа іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тяжа — ТЯ́ЖА, і, ж., заст. Тягар. Вернидуб .. наказав козакам покидати тяжу у воду, а самим плисти через став до окопів (М. Старицький); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
3. тяжа — -і, ж., заст. Тягар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тяжа — ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д.  Словник синонімів української мови