тяжба
ТЯ́ЖБА, и, ж., заст. Цивільна судова справа; позов.
Після смерті царя Олексія ще більше посилились своєкорисливі тяжби й суперечки бояр та дворян за владу, за землю, за селян (Іст. СРСР, II, 1957, 4);
Гнат переконувався, що в судових тяжбах багатій завжди залишався правим, а бідак скривдженим (Чорн., Визвол. земля, 1959, 21).
Словник української мови (СУМ-11)