тяжба

Суд, судова, судовище, судочинство, тяганина, див. судилище, ареопаг, трибунал

Значення в інших словниках

1. тяжба — тя́жба іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тяжба — ТЯ́ЖБА, и, ж., заст. Цивільна судова справа; позов. Після смерті царя Олексія ще більше посилились своєкорисливі тяжби й суперечки бояр та дворян за владу, за землю, за селян (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. тяжба — -и, ж., заст. Цивільна судова справа; позов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тяжба — ПО́ЗОВ (цивільна судова справа), ТЯ́ЖБА заст. Усі мали надію виграти на суді позов і забрать Грицаєве поле (І. Нечуй-Левицький); Приїздить Григорій Григорович Захарченко, оттой, може, чули, що й в чорта виграв би тяжбу (О. Стороженко).  Словник синонімів української мови
5. тяжба — ТЯ́ЖБА, и, ж., заст. Цивільна судова справа; позов. Після смерті царя Олексія ще більше посилились своєкорисливі тяжби й суперечки бояр та дворян за владу, за землю, за селян (Іст.  Словник української мови в 11 томах