Словник української мови в 11 томах

тяженько

ТЯЖЕ́НЬКО, розм., пестл. Присл. до тяже́нький.

Для дівчати з синіми очима Я сім годів вислужив тяженько (Крим., Вибр., 1965, 104);

Плакати і зітхати тяженько.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тяженько — тяже́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тяженько — ТЯЖЕ́НЬКО, розм., пестл. Присл. до тяже́нький. Для дівчати з синіми очима Я сім годів вислужив тяженько (А. Кримський); Плакати і зітхати тяженько.  Словник української мови у 20 томах
  3. тяженько — Тяжко нар. 1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Шейк. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти. Макс. 2) Очень. Тяжко боюсь матері. О. 1861. XI. Кух. 7. Тяжко поганий. Ном. Тяжко заплакав. Грин.  Словник української мови Грінченка