тяженький

ТЯЖЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.

1. Досить тяжкий (у 1-10 знач.).

Заховайтеся [думки] в тумані, Розплинітеся росою, Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (Фр.,ХІI, 1954, 96).

2. пестл. Те саме, що тяжки́й 1-10.

На тій долині драбиняк, І вогничок малий згасає, А коло нього парубчак Думку тяженькую гадає (Рудан., Тв., 1959, 64);

— А горенько тяженьке! — промовляє чорнява струнка молодиця (Вас., І, 1959, 110);

Розпука тяженька огорнула його душу (Ков., Світ.., 1960, 123).

Значення в інших словниках

1. тяженький — тяже́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тяженький — ТЯЖЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. 1. Досить тяжкий (у 1–10 знач.). Заховайтеся [думки] в тумані, Розплинітеся росою, Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (І. Франко). 2. пестл. Те саме, що тяжки́й 1–10.  Словник української мови у 20 томах
3. тяженький — -а, -е, розм. Досить тяжкий (у 1-10 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тяженький — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. тяженький — Тяжкий, -а, -е 1) Тяжелый. Тяжке колесо. Левиц. І. 2) Трудный. Тяжкі часи. Стор. МПр. 59. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Шевч. Тяжке нарікання. Єв. Мт. II. 18. ум. тяженький.  Словник української мови Грінченка