тілікання —
тілі́кання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
тілікання —
ТІЛІ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тілі́кати. Він .. чув .. час від часу коротеньке .. тілікання губної гармошки (Б. Харчук).
Словник української мови у 20 томах
тілікання —
-я, с., розм. Дія за знач. тілікати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тілікання —
Тілі́кання, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тілікання —
Тілікання, -ня с. Пиликанье, плохая игра на скрипкѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка