Словник української мови в 11 томах

тінява

ТІ́НЯВА, и, ж., рідко. Те саме, що тінь 1-5.

Важке цебро на сталевому тросі раз у раз опускається в тіняву (Гончар, Тронка, 1963, 54);

Уїтмен не міг не помітити, як тінява смутку ковзнула по її обличчю (Баш, На дорозі, 1967, 131).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тінява — ті́нява іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. тінява — ТІ́НЯВА, и, ж., рідко. Те саме, що тінь 1–5. Важке цебро на сталевому тросі раз у раз опускається в тіняву (О. Гончар); Уїтмен не міг не помітити, як тінява смутку ковзнула по її обличчю (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
  3. тінява — -и, ж., рідко. Те саме, що тінь 1-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тінява — ТІНЬ (темний відбиток від предмета, освітленого з протилежного боку); ВІДБИ́ТОК, ДІД перев. мн., розм., ТІ́НЯВА розм., ОТІ́НЕННЯ розм. По сріблястій землі лягли довгі чорні тіні (М.  Словник синонімів української мови