тіпаний
ТІ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до тіпа́ти.
2. у знач. прикм. Який вже тіпа́ли.
Підперезані ці елегантно-грубі капоти були звичайними мотузками з тіпаних конопель (Смолич, Мир.., 1958, 112);
Її чубок білявий, аж білий, наче льонок тіпаний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 525).
Словник української мови (СУМ-11)