тіпаний

ТІ́ПАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до тіпа́ти.

Тіпане примітивними механізмами волокно.

2. у знач. прикм. Який вже тіпа́ли.

Підперезані ці елегантно-грубі капоти були звичайними мотузками з тіпаних конопель (Ю. Смолич);

Її чубок білявий, аж білий, наче льонок тіпаний (О. Ільченко);

// перен. Пошарпаний, понівечений.

На терасі з зачиненими вікнами нудьгують і заздрять непорушні пальми, ніколи не тіпані вітрами, не поливані дощами (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. тіпаний — ті́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. тіпаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до тіпати. 2》 у знач. прикм. Якого вже тіпали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тіпаний — ТІ́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до тіпа́ти. 2. у знач. прикм. Який вже тіпа́ли. Підперезані ці елегантно-грубі капоти були звичайними мотузками з тіпаних конопель (Смолич, Мир.., 1958, 112); Її чубок білявий, аж білий, наче льонок тіпаний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 525).  Словник української мови в 11 томах