убиваючий

УБИВА́ЮЧИЙ (ВБИВА́ЮЧИЙ), а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до убива́ти¹.

Яка жорстока, самолюбна та ваша доброта, яка вбиваюча, яка брутальна… (Коб., III, 1956, 34).

Значення в інших словниках

1. убиваючий — убива́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. убиваючий — УБИВА́ЮЧИЙ (ВБИВА́ЮЧИЙ), а, е. Який убиває. Яка жорстока, самолюбна та ваша доброта, яка вбиваюча, яка брутальна... (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах