убогенький
УБО́ГЕНЬКИЙ (ВБО́ГЕНЬКИЙ), а, е. Досить убогий.
Се був маленький, вбогенький хуторець (Вовчок, І, 1955, 323);
На горбочку притулилась убогенька церківця (Барв., Опов.., 1902, 136);
Горить убогенька лампа (Вас., Незібр. тв., 1941, 169).
Словник української мови (СУМ-11)