убогенький

УБО́ГЕНЬКИЙ (ВБО́ГЕНЬКИЙ), а, е.

Досить убогий.

Се був маленький, вбогенький хуторець (Марко Вовчок);

На горбочку притулилась убогенька церківця (Ганна Барвінок);

Горить убогенька лампа (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. убогенький — убо́генький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. убогенький — (вбогенький), -а, -е. Досить убогий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. убогенький — УБО́ГЕНЬКИЙ (ВБО́ГЕНЬКИЙ), а, е. Досить убогий. Се був маленький, вбогенький хуторець (Вовчок, І, 1955, 323); На горбочку притулилась убогенька церківця (Барв., Опов.., 1902, 136); Горить убогенька лампа (Вас., Незібр. тв., 1941, 169).  Словник української мови в 11 томах