уважливість
УВА́ЖЛИВІСТЬ (ВВА́ЖЛИВІСТЬ), вості, ж. Те саме, що ува́жність.
Максим Беркут, який аж нині.. почув себе вповні самим собою, вповні начальником сеї невеличкої армії [ловців], заряджував з правдиво начальницькою вважливістю й повагою все, що належало до діла (Фр., VI, 1951, 10);
Перед очима всієї нерухомої, закляклої в уважливості до капітана шеренги Микола Шепіт зробив два кроки вперед: раз і два (Загреб., Шепіт, 1966, 27).
Словник української мови (СУМ-11)