уважливо
УВА́ЖЛИВО (ВВА́ЖЛИВО). Присл. до ува́жливий.
То як він виглядав того ясна! Як ждав на тепло! Як ще звечора виходив і дививсь пильно та вважливо округи на небо! (Вовчок, І, 1955, 226);
Обидві тітки в останній час вважливо слідкували та назирали за Настусею (Н.-Лев., IV, 1956, 252);
Брат майструє з мідної дудки пістолет, мовчки, уважливо (Вас., II, 1959, 549).
Словник української мови (СУМ-11)