уважливий

УВА́ЖЛИВИЙ (ВВА́ЖЛИВИЙ), а, е. Те саме, що ува́жний.

Старші сестри вже вгамувались, притихли і були дуже вважливі до Зосі (Н.-Лев., І, 1956, 209);

Денис був з дитинства трудний син, неслухняний, свавільний.. Але хлопець вилюднів, виріс і став уважливим сином (Сенч., На Бат. горі, 1960, 139);

В таких обопільних.. проявах уважливого, теплого ставлення одного до одного, по-моєму, повинні скрашуватись ще більше взаємини людей, міцніти їхній зв’язок (Крот., Сини.., 1948, 299).

Значення в інших словниках

1. уважливий — ува́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. уважливий — див. уважний  Словник синонімів Вусика
3. уважливий — УВА́ЖЛИВИЙ (ВВА́ЖЛИВИЙ), а, е. Те саме, що ува́жний. Старші сестри вже вгамувались, притихли і були дуже вважливі до Зосі (І. Нечуй-Левицький); Денис був з дитинства трудний син, неслухняний, свавільний ..  Словник української мови у 20 томах
4. уважливий — (вважливий), -а, -е. Те саме, що уважний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уважливий — Ува́жливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. уважливий — Уважливий, -а, -е 1) = уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).  Словник української мови Грінченка