увал
УВА́Л, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір.
Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (Собко, Справа.., 1959, 302).
Словник української мови (СУМ-11)УВА́Л, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір.
Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (Собко, Справа.., 1959, 302).
Словник української мови (СУМ-11)