увал

УВА́Л, у, ч.

Видовжена височина з пологими схилами; косогір.

Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. увал — ува́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. увал — У, ч., військ. Звільнення. На вихідні зможу піти в увал.  Словник сучасного українського сленгу
3. увал — -у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. увал — УВА́Л, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (Собко, Справа.., 1959, 302).  Словник української мови в 11 томах
5. увал — Увал, -лу м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.  Словник української мови Грінченка