увільнити —
увільни́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
увільнити —
Увільни́ти, увільня́ти. Звільнити. Краєва рада шкільна на засіданю з дня 9. марта с.р. ухвалила увільнити кільканайцять учеників від оплати шкільної (Б., 1895, 9, 4) // порівн. пол. uwolnić, uwalniać — звільнити; рос. уволить, увольнять — освободить от обязанностей.
Українська літературна мова на Буковині
увільнити —
УВІЛЬНИ́ТИ див. увільня́ти.
Словник української мови у 20 томах
увільнити —
див. увільняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови