Словник української мови в 11 томах

угвинтити

УГВИНТИ́ТИ, УГВИНТИ́ТИСЯ, УГВИ́НЧЕНИЙ, УГВИ́НЧУВАТИ, УГВИ́НЧУВАТИСЯ див. вгвинти́ти, вгвинти́тися і т. д.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. угвинтити — угвинти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. угвинтити — УГВИНТИ́ТИ див. вгвинти́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. угвинтити — угвинтитися, угвинчений, угвинчування, угвинчувати, угвинчуватися див. вгвинтити, вгвинтитися і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угвинтити — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.  Словник синонімів української мови