угибати

УГИБА́ТИ (ВГИБА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГИ́БНУТИ (ВГИ́БНУТИ) і УГИ́БТИ (ВГИ́БТИ), бну, бнеш, док., діал. Гинути, пропадати (про тварин).

[Загонистий:] Вовкових пара волів угибла, то я йому за се п’ять-двадцять у довзі (Фр., IX, 1952, 156).

Значення в інших словниках

1. угибати — угиба́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. угибати — УГИБА́ТИ (ВГИБА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГИ́БНУТИ (ВГИ́БНУТИ), УГИ́БТИ (ВГИ́БТИ), бну, бнеш, док., діал. Гинути, пропадати (про тварин). [Загонистий:] Вовкових пара волів угибла, то я йому за се п'ять-двадцять у довзі (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. угибати — (вгибати), -аю, -аєш, недок., угибнути (вгибнути) і угибти (вгибти), -бну, -бнеш, док., зах. Гинути, пропадати (про тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. угибати — Угибати, -баю, -єш гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.  Словник української мови Грінченка