угинати
УГИНА́ТИ¹ (ВГИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГНУ́ТИ (ВГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Нагинати, нахиляти що-небудь донизу, до землі.
— Чом ти, чом ти, воротарю, Зняв намисто дорогеє, Що мою вгинало шию? (Фр., XII, 1953, 266);
Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля… (Гончар, III, 1959, 128).
УГИНА́ТИ² див. вгина́ти¹.
Словник української мови (СУМ-11)