угу

УГУ́, част. Уживається при вираженні згоди, підтвердження; значенням відповідає слову так.

— Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! — Угу, — гугнить ворона, а рака кріпенько держить (Стор., І, 1957, 29);

Коло неї [Олени] вився Марусяк. Щось шепотів… Олена лиш угукала. — Угу… Угу… А так, так (Хотк., II, 1966, 188).

Значення в інших словниках

1. угу — угу́ частка незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. угу — див. згоджуватися; так  Словник синонімів Вусика
3. угу — УГУ́, част. ствердж. Уживається при вираженні згоди, підтвердження; так. – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу, – гугнить ворона, а рака кріпенько держить (О. Стороженко); Коло неї [Олени] вився Марусяк.  Словник української мови у 20 томах
4. угу — част. Уживається для вираження згоди, підтвердження; знач. відповідає сл. так.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. угу — Угу́ меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15.  Словник української мови Грінченка