удавлення
УДА́ВЛЕННЯ¹ (ВДА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. удави́ти¹ і удави́тися¹ 2.
УДА́ВЛЕННЯ², УДА́ВЛЮВАННЯ, УДА́ВЛЮВАТИ, УДА́ВЛЮВАТИСЯ, УДА́ЛЕЧ, УДАЛЕЧИНІ́, УДАЛЕЧІ́НЬ, УДА́ЛИЙ, УДАЛИНІ́, УДАЛИНУ́, УДА́ЛО, УДА́ЛЬ див. вда́влення, вда́влювання і т. д.
Словник української мови (СУМ-11)