уданий

УДА́НИЙ¹ (ВДА́НИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до уда́ти 3, 4.

[Кембль (Придивляється до фігурки):] Ха-ха-ха-ха! Та й здорово ж уданий! Як вилитий наш батько Годвінсон! (Л. Укр., III, 1952, 31).

2. у знач. прикм., рідко. Нещирий, награний.

— Добрий день вам, панно Маню! — обізвався я з уданим супокоєм і подав їй руку (Коб., III, 1956, 27);

На обличчі Віри Павлівни грала усмішка, не знати тільки, чи удана, чи правдива… (Хотк., І, 1966, 38).

УДА́НИЙ² (ВДА́НИЙ), а, е, на що, до чого та без додатка, заст., рідко. Здібний.

Він до всього вданий (Сл. Тр.);

Наш рід не заможний, не кудлатий, як там кажуть, да уданий (Барв., Опов.., 1902, 425);

Уданий на зальоти.

Значення в інших словниках

1. уданий — Уда́ний: — (приступ) — вдаваний наступ [16]  Словник з творів Івана Франка
2. уданий — уда́ний 1 прикметник нещирий, награний рідко уда́ний 2 прикметник здібний рідко  Орфографічний словник української мови
3. уданий — УДА́НИЙ¹ (ВДА́НИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до уда́ти 3, 4. [Кембль (Придивляється до фігурки):] Ха-ха-ха-ха! Та й здорово ж уданий! Як вилитий наш батько Годвінсон! (Леся Українка). 2. у знач. прикм., рідко. Нещирий, награний. – Добрий день вам, панно Маню!...  Словник української мови у 20 томах
4. уданий — I (вданий), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удати 3), 4). 2》 у знач. прикм., рідко.Нещирий, награний. II (вданий), -а, -е, на що, до чого та без додатка, заст., рідко. Здібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уданий — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. уданий — Уда́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)