уданий
уда́ний
I (вданий), -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удати 3), 4).
2》 у знач. прикм., рідко.Нещирий, награний.
II (вданий), -а, -е, на що, до чого та без додатка, заст., рідко.
Здібний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови