удушитися

УДУШИ́ТИСЯ (ВДУШИ́ТИСЯ), ушу́ся, у́шишся, док.

1. Заподіяти собі смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушитися.

2. Задихнутися, вмерти від нестачі повітря, отруїтися димом, газом і т. ін.

Він, сіромаха, трохи не вдушився, сидячи там [у шафі] і ковтаючи той дим (Чуб., V, 1874, 203);

Десятник затулив їй [молодиці] уста своєю шапкою і держав.. — Вдушиться, — загомоніли люди. Десятник шапку одняв (Вовчок, VI, 1956, 233);

Не договоривши, закашляв [Андрій] так сильно, що майже не вдушився (Коб., III, 1956, 304).

Значення в інших словниках

1. удушитися — удуши́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. удушитися — УДУШИ́ТИСЯ (ВДУШИ́ТИСЯ), ушу́ся, у́шишся, док. 1. Заподіяти собі смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушитися. Чоловіка, який удушився у себе в квартирі, знайшли тільки через тиждень (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. удушитися — (вдушитися), -ушуся, -ушишся, док. 1》 Заподіяти собі смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушитися. 2》 Задихнутися, вмерти від нестачі повітря, отруїтися димом, газом і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. удушитися — I. ЗАДИХА́ТИСЯ без додатка і від чого, без чого (відчувати нестачу повітря від приступу кашлю, диму і т. ін.), ДУШИ́ТИСЯ, ЗАДУ́ШУВАТИСЯ, ДАВИ́ТИСЯ перев. чим. — Док.: задихну́тися, задуши́тися, вдуши́тися (удуши́тися), подави́тися.  Словник синонімів української мови
5. удушитися — Удуши́тися, -шу́ся, -шишся гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. І. 105) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С VII. 459.  Словник української мови Грінченка