ужиткувати
УЖИТКУВА́ТИ (ВЖИТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., перех., діал.
1. Використовувати, застосовувати що-небудь, користуватися чим-небудь.
— Письма-то я знати не знаю, але окуляри вжиткую (Март., Тв., 1954, 235).
2. Витрачати, проживати (гроші).
— Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март., Тв., 1954, 72).
Словник української мови (СУМ-11)