укачаний
УКА́ЧАНИЙ (ВКА́ЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укача́ти.
Прийде [син] укачаний увесь, побитий (Тесл., З книги життя, 1949, 21).
Словник української мови (СУМ-11)УКА́ЧАНИЙ (ВКА́ЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укача́ти.
Прийде [син] укачаний увесь, побитий (Тесл., З книги життя, 1949, 21).
Словник української мови (СУМ-11)