1. Словник української мови в 11 томах

укачаний

УКА́ЧАНИЙ (ВКА́ЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укача́ти.

Прийде [син] укачаний увесь, побитий (Тесл., З книги життя, 1949, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укачаний — ука́чаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. укачаний — УКА́ЧАНИЙ (ВКА́ЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укача́ти. Прийде [син] укачаний увесь, побитий (А. Тесленко); Під босими ногами i в тебе, i в неї тепла земля, укачана колесами, втоптана копитами, вкрита м'яким, як пух, теплим пилом... Словник української мови у 20 томах
  3. укачаний — (вкачаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укачати. Великий тлумачний словник сучасної мови