1. Словник української мови у 20 томах

укачаний

УКА́ЧАНИЙ (ВКА́ЧАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до укача́ти.

Прийде [син] укачаний увесь, побитий (А. Тесленко);

Під босими ногами i в тебе, i в неї тепла земля, укачана колесами, втоптана копитами, вкрита м'яким, як пух, теплим пилом... (з Інтернету);

// у знач. прикм.

Енерговитрати туристів в поході залежать від виду туризму, рельєфу, місцевості та характеру пересування: один кілометр ходьби по рівній дорозі – до 50 кілокалорій, а по рівній сніжній укачаній дорозі – до 60 кілокалорій (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укачаний — ука́чаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. укачаний — (вкачаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укачаний — УКА́ЧАНИЙ (ВКА́ЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укача́ти. Прийде [син] укачаний увесь, побитий (Тесл., З книги життя, 1949, 21). Словник української мови в 11 томах