укипати

УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), а́є, недок., УКИПІ́ТИ (ВКИПІ́ТИ), пи́ть, док.

1. Доходити до готовності під час кипіння, варіння.

Як почав борщ укипати, то.. як вона не кріпилася, а не видержала… — Пилинку! Синочку мій! Що ми будемо завтра їсти! (Мирний, IV, 1955, 288);

Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (Мисик, Верховіття, 1963, 87);

Чумаки.. запалюють огонь, заварюють кашу, а поки вона вкипить, сідають перед огнем, запаливши цигарки (Сам., II, 1958, 361).

2. перен., розм. Раптово робитися непорушним.

Той аж у землю вкипів — так вразили слова Мірошниченка (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 221).

Значення в інших словниках

1. укипати — укипа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. укипати — УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), а́є, недок., УКИПІ́ТИ (ВКИПІ́ТИ), пи́ть, док. 1. Доходити до готовності під час кипіння, варіння. Як почав борщ укипати, то .. як вона не кріпилася, а не видержала... – Пилинку! Синочку мій! Що ми будемо завтра їсти!...  Словник української мови у 20 томах
3. укипати — (вкипати), -ає, недок., укипіти (вкипіти), -пить, док. 1》 Доходити до готовності під час кипіння, варіння. 2》 перен., розм. Раптово робитися непорушним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. укипати — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти).  Словник синонімів української мови
5. укипати — Укипа́ти, -па́ю, -па́єш; укипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть; укипі́лий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)