укладений
УКЛА́ДЕНИЙ¹ (ВКЛА́ДЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укла́сти¹.
Різким рухом руки Іван розкидає старанно укладену купку книжок (Кол., Терен.., 1959, 27 333);
Заплетені коси, що вкладені на голові тугими витками, роблять її ще вищою (Гончар, Тронка, 1963, 79);
Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Скл., Святослав, 1959, 40);
Чималої популярності набув українсько-російський словник, ..відредагований, а великою мірою і укладений, Борисом Грінченком (Рильський, III, 1956, 66);
Речення в мові дійових осіб п’єс Кропивницького укладені по-різному (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 357);
// укла́дено, безос. присудк. сл.
Всі поспішали, метушилися, по кілька разів перевіряли, чи.. добре все зв’язано і укладено (Тулуб, В степу.., 1964, 39).
УКЛА́ДЕНИЙ² див. вкла́дений¹.
Словник української мови (СУМ-11)