укорочати

УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати.

Значення в інших словниках

1. укорочати — укороча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. укорочати — Коротити; (вік) скорочувати; (язика) при-, втинати, примушувати мовчати кого; (крок) СПОВІЛЬНЮВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. укорочати — УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. укорочати — див. укорочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. укорочати — Укорочати, -чаю, -єш сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204. — ходи.  Словник української мови Грінченка