Значення в інших словниках
-
укорочати —
укороча́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
укорочати —
Коротити; (вік) скорочувати; (язика) при-, втинати, примушувати мовчати кого; (крок) СПОВІЛЬНЮВАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
укорочати —
УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
укорочати —
УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
укорочати —
Укорочати, -чаю, -єш сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204. — ходи.
Словник української мови Грінченка