Великий тлумачний словник сучасної мови

укорочений

укоро́чений

(вкорочений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до укоротити.

|| укорочено (вкорочено), безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. укорочений — укоро́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. укорочений — УКОРО́ЧЕНИЙ (ВКОРО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укороти́ти. Одноокий Сергій .. прикладає до вузькуватого напівоглухлого вуха вкорочені машиною кінчики пальців (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. укорочений — Укоро́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. укорочений — УКОРО́ЧЕНИЙ (ВКОРО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укороти́ти. Одноокий Сергій.. прикладає до вузькуватого напівоглухлого вуха вкорочені машиною кінчики пальців (Стельмах, І, 1962, 112); *Образно. «Чого нав’яз?...  Словник української мови в 11 томах