Українка —
Украї́нка іменник жіночого роду, істота псевдонім
Орфографічний словник української мови
українка —
[украйінка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Орфоепічний словник української мови
українка —
УКРАЇ́НКА див. украї́нці.
Словник української мови у 20 томах
українка —
див. українці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
українка —
Українка, -ки ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах 2 Українках. К. Досв. 44. ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.
Словник української мови Грінченка