українка

Українка, -ки

ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах 2 Українках. К. Досв. 44. ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.

Значення в інших словниках

1. Українка — Украї́нка іменник жіночого роду, істота псевдонім  Орфографічний словник української мови
2. українка — [украйінка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок  Орфоепічний словник української мови
3. українка — УКРАЇ́НКА див. украї́нці.  Словник української мови у 20 томах
4. українка — див. українці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. українка — УКРАЇ́НКА див. украї́нці.  Словник української мови в 11 томах