укушений
УКУ́ШЕНИЙ (ВКУ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укуси́ти 1.
*У порівн. Пан аж кинувся, мов укушений гадюкою (Фр., VIII, 1952, 32);
Як укушений звір, рвонувся Косінський (Ле, Наливайко, 1957, 88).
Словник української мови (СУМ-11)УКУ́ШЕНИЙ (ВКУ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укуси́ти 1.
*У порівн. Пан аж кинувся, мов укушений гадюкою (Фр., VIII, 1952, 32);
Як укушений звір, рвонувся Косінський (Ле, Наливайко, 1957, 88).
Словник української мови (СУМ-11)