улиця

У́ЛИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що ву́лиця.

По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає (Шевч., II, 1963, 143);

Виглянув за ворота вздовж улиці — тихо й мертво (Головко, І, 1957, 71);

У зелених садках білі хатки тонуть, і вигін зеленіє, де ми на улицю збиралися,… (Мирний, І, 1954, 72).

Значення в інших словниках

1. Улиця — У́лиця іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. улиця — Вулиця, вуличка  Словник чужослів Павло Штепа
3. улиця — -і, ж., рідко. Те саме, що вулиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улиця — У́ЛИЦЯ див. ву́лиця.  Словник української мови у 20 томах
5. улиця — У́лиця, звичайно ву́лиця, -ці, -цею  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)