уломитися

УЛОМИ́ТИСЯ¹ (ВЛОМИ́ТИСЯ), о́миться; мн. уло́мляться; док., розм. Поламатися, зламатися.

— Як їхали через наше село з цеглою на церкву, дак вісь йому [возові] вломилась (Барв., Опов.., 1902, 177);

Гілочка під Івасем уломилася, й він полетів з самого вершечка молодої верби прямо на колодки (Л. Янов., І, 1959, 415);

Враз вломився під ногами крихкий і вже угнутий лід… В воді Микола… (Сос., Близька далина, 1960, 271).

УЛОМИ́ТИСЯ² див. вломи́тися¹.

Значення в інших словниках

1. уломитися — уломи́тися 1 дієслово доконаного виду зламатися розм. уломи́тися 2 дієслово доконаного виду вдертися, увірватися  Орфографічний словник української мови
2. уломитися — УЛОМИ́ТИСЯ¹ (ВЛОМИ́ТИСЯ), о́миться; мн. уло́мляться; док., розм. Поламатися, зламатися. – Як їхали через наше село з цеглою на церкву, дак вісь йому [возові] вломилась (Ганна Барвінок); Гілочка під Івасем уломилася...  Словник української мови у 20 томах
3. уломитися — I (вломитися), -омиться; мн. уломляться; док., розм. Поламатися, зламатися. II див. вломитися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уломитися — ВТОРГА́ТИСЯ у що (про ворогів, завойовників — силою проникати в країну, місто і т. ін.), ВДИРА́ТИСЯ (УДИРА́ТИСЯ), ВРИВА́ТИСЯ (УРИВА́ТИСЯ), ВЛО́МЛЮВАТИСЯ (УЛО́МЛЮВАТИСЯ). — Док.  Словник синонімів української мови
5. уломитися — Уломитися, -млюся, -мишся гл. 1) Отломаться. 2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. н. п. Вісь йому вломилась Г. Барв. 177.  Словник української мови Грінченка